Коваль Ольга "Я - за єдину Україну"
"Я за єдину Україну"
Вкраїно, моя Україно.
Я тільки до тебе горнусь,
Та в церкві ще свічку поставлю,
За тебе іще помолюсь.
Від мук страшенних позбавлю,
Ніхто не зуміє зламать:
Свободу твою молодецьку, і
пісні юнацькі твої.
І душу вільну, козацьку.
Тобі ж лише тільки всього –
двадцять три…
Твій брат тебе зрадив,
І мову твою притиснив,
Звернувшись з молитвою до Бога,
Просила, щоб грішного він осудив.
Бо ти ж незалежна, ти
вільна, Вкраїно!
«Навіщо, війною пішов ти на
нас?»
Ми ж дихали спільним повітрям,
Ходили по славних місцях.
Та начеб то враз все змінилось…
Замовкли усі солов
ї, притихлі дівочі пісні.
І діти побачили горе:
Кров стрімко лилась по землі,
Ми плачем, кричим у безвір’ї.
Щоб тільки прийшла «переможна
весна»,
Щоб знов було затишно, мило, у
нашій вкраїнській сім'ї.
Тримайся, моя ти Єдина,
Ти сильна і мужня, у світі така
ти одна.
МОРГУНОВА АНАСТАСІЯ, 9-бклас, 2015-2016 н.р
РОБОТА НА КОНКУРС
«Що я знаю про
пожежника-рятівника?»
в номінації
«Здоровий спосіб життя»
КАЗКА
«ЯК КВІТОЧКА АСТРА ПЕРЕБОРОЛА ТІТОНЬКУ ЛІНЬ»
В
одній квітучій країні, в якомусь місті, а в якому – не пам’ятаю, жила собі квітонька
Айстра. Вона мала гарне білосніжне вбрання та різнокольорові пелюсточки.
Ось одного чудового весняного ранку до неї завітала гордовита,
старенька тітонька Лінь. Зайшовши до кімнати квітоньки, вона побачила, що та
спить. Підійшла до неї тихенько, схилилась до вушка і промовила: «Люба, моя
дівонько, спи. Ну навіщо тобі потрібно вставати так рано, робити якусь
спортивну зарядку, вмиватися, чистити зуби. Ну кому це потрібно…Поспи, моя
Квітонько, мила!...». Айстра, піддавшись словам Ліні, накрила себе ковдрою,
повернулась на інший бік і міцно поринула у світ казкових снів. Пізно
прокинувшись, вона не помітила, що її різнокольорові пелюсточки трішки зблякли.
Вставши, квітонька вирішила приготувати собі сніданок з овочів та зробити собі
смачний свіжий сік, а тут знову тітонька Лінь за своє взялася: «Мила моя,
покинь ти це! Ти стільки часу витратиш! Візьми з’їси краще бутерброд та випий Кока-Колу!» Старенька
вдруге зуміла переконати дівчинку, вона так і зробила, але не помітила як її
чарівне вбрання та пелюсточки все більше почали марніти.
Минуло декілька днів і так вийшло,що Айстра переїхала
жити до своєї тітоньки Ліні. Вона жила там день, два, тиждень, місяць…Вранці
вже ніколи не вставала, зарядку не робила, зуби зовсім не чистила, вживала
шкідливу їжу, в своїй кімнаті не прибирала, а посуду у неї було цілі гори.
Одного сонячного дня брудна вона, невмивана вирішила
прогулятись лісом і там зустріла свою давню подругу Гвоздичку. Вона її зовсім
не вгадала, та була у чистому вбранні, пелюсточки блищать, аж грають різними
кольорами на сонці, навколо розноситься приємний аромат.
― Гвоздичку привіт! Я дуже рада тебе бачити!
Вона спочатку не зрозуміла, хто до неї звертається.
― Доброго ранку Айстро! Давно тебе не бачила! А що з
тобою? Ти чому така зів’яла? Що трапилось з твоїми пелюсточками?
― Подружко моя, я навіть і не знаю що зі мною, -
відповіла квітонька. – Просто я останнім часом живу у тітоньки Ліні і з мною
кояться дивні речі.
Натомість Гвоздичка сказала їй:
― Ну тоді все зрозуміло. Ти напевно у неї зовсім за собою
не доглядаєш, зарядку не робиш і скоріш за все в кімнаті не прибираєш. Як ти
так можеш?! Ти тільки поглянь на себе: неохайна, брудна, пелюстки твої зім’яті,
вбрання не яскраве, а аромат…. ну зовсім не той, що раніше був.
Айстра понуро вислухала всі докори в свою адресу і
мовила:
― Мені дуже соромно, що я такою стала. Але скоріш за все
мене тітонька не відпустить до себе додому.
― Нічого страшного! Я зберу всіх наших друзів, і ми тебе
врятуємо з цього полону, якщо ти звісно хочеш цього, - сказала Гвоздичка.
Повернувшись додому, Лінь помітила, що щось трапилось з
квітонькою і почала у неї розпитувати: де вона була, кого бачила, що робила. А
та все в своїх думках мріє, щоб скоріш покинути цей будинок. Настала глибока
темна ніч. За вікном мерехтять світлячки, в повітрі вирує аромат квітів і
Айстра засумувала за своїм минулим життям.
І от настав ранок. Тітонька ще спала, а на подвір’ї вже
були всі – Гвоздичка, Троянда, Нарцис, Тюльпан і чекали, коли квітонька збере
свої речі та піде разом з ними. Друзі
дуже зраділи, що Айстра знову повернеться до них і буде чарівною витонченою.
Минув місяць. Квітонька знову почала доглядати за собою,
щодня робила зарядку, вмивалася, причісувала свої різнокольорові пелюсточки, чистила
зуби.
«Ну ні! – подумала Айстра, - так більше не буде: ніколи
не буду спілкуватись зі своєю тітонькою Лінню і почну правильне життя»
МАРЧЕНКО ВЛАДЛЕНА (9-б клас), 2015-2016 н.р
Немає коментарів:
Дописати коментар